Чернівці

Мистецькі


Воробкевич Сидір

Дата встановлення: 2006 рік 
Автор: Микола Михайлович Лисаківський
Адреса: у сквері навпроти Чернівецького університету


Сидір Воробкевич (* 5 травня 1836, Чернівці — †19 вересня 1903, там же) — український буковинський письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини, художник. Мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С.Волох та інші.

 

Гіпсову копію погруддя було встановлено ще 1991 року, а до Дня міста 2006 року (6 жовтня) за сприяння політиків і громадськості міста її замінили на оригінальний витвір з міді. Автор — Микола Михайлович Лисаківський.

Йозеф Главка

Адреса: в дендропарку Чернівецького університету


Йозеф Главка (чеськ. Josef Hlávka; *15 лютого 1831, Пржештице, Королівство Богемія, тепер Пльзеньський край, Чехія — 11 березня 1908, Прага, Австро-Угорщина) — чеський архітектор і меценат-засновник Фундації Главки, один із засновників Празької Академії мистецтв.

Йозеф Главка розробив креслення понад 150 будівель у Відні, Празі та інших містах, але найкращим його витвором вважається ансамбль резиденції Буковинських митрополитів у Чернівцях, проект якого Главка створив у віці 29 років.

Міхай Емінеску

Дата встановлення: 2000 рік 
Автор: Іван Миколайович Салевич

Адреса: у скверику на вулиці Ватутіна


Міхай Емінеску (рум. Mihai Eminescu, МФА: [mi'haj e.mi'nes.ku]; справжнє прізвище Емінович (Eminovici); *15 січня 1850, Ботошані, Молдавське князівство — †15 червня 1889, Бухарест, Румунія) — румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч.

Кобилянська Ольга

Дата встановлення: 2 серпня 1980 рік 
Скульптор: А. Скиба, М.Мірошниченко 
Архітектор: О.Таратута 
Адреса: перед будівлею Чернівецького українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської


Ольга Юліанівна Кобилянська (* 27 листопада 1863, м. Ґура-Гумора, повіт Сучава, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина (нині м. Гура-Гуморулуй, Румунія) — † 21 березня, 1942, Чернівці) — українська письменниця.

Маковей Осип

Адреса: біля Педагогічного коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича


Осип Степанович Маковей (*23 серпня 1867, Яворові, нині Львівської області — †21 серпня 1925, Заліщики, нині Тернопільської області) — український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог та громадсько-політичний діяч.

Осип-Юрій Федькович

Адреса: у сквері біля Чернівецького університету


Осип Юрій Федькович (повне ім'я і прізвище — Осип Домінік Гординський де Федькович; псевдоніми: Гуцулневір Юрій Коссован, О. Ф. та ін.; * 8 серпня 1834, Путила — † 11 січня 1888, Чернівці) — український письменник романтичного напряму, предвісник українського національного відродження Буковини.

Пауль Целан

Дата встановлення: 1992 рік

Автор: Іван Миколайович Салевич

Адреса: біля у Центрального парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка на вул. Головній


Пауль Целан (нім. Paul Celan; справжнє ім'я Пауль Анчель, рум. Paul Ancel, нім. Paul Antschel; псевдонім є анаграмою прізвища; *23 листопада 1920, Чернівці, тоді Румунія, нині Україна — †20 квітня 1970, Париж, Франція) — єврейський німецькомовний поет і перекладач.

Літературна критика вважає П. Целана найбільшим австрійським поетом ХХ століття. Целан вважається багатьма одним із найкращих європейських ліричних поетів повоєнного часу.

Творчість розвивалася під впливом французького символізму та сюрреалізму. Переклав на німецьку мову поезії Поля Верлена та Артюра Рембо. Целан перекладав на німецьку і румунську мови твори Мандельштама, Єсеніна, Блока, Лермонтова, Тургенєва, Чехова, Шекспіра, Валєрі, Рембо та інших авторів. Покінчив із собою, кинувшись у Сену з мосту Мірабо.

Тарас Шевченко

Дата встановлення: 25 травня 1999 рік

Скульптори: Микола Лисаківський та Петро Лемський

Матеріал: бронза

Адреса: у нижній частині Центральної площі


Пам'ятник Тарасові Шевченку в Чернівцях — величний повнофігурний пам'ятник великому українському поетові, письменнику і митцю, національному пророкові Тарасу Григоровичу Шевченку в місті Чернівці.

 

Чернівецький пам'ятник Шевченкові встановлено у самому середмісті — нижній частині Центральної площі.

Автори пам'ятника — українські скульптори члени Спілки художників України Микола Лисаківський та Петро Лемський.

 

Пам'ятник являє собою бронзову постать зрілого Шевченка, встановлену на прямокутному постаменті з червоного граніту. Кобзаря зображено в русі, його правиця зігнута й торкається грудей, погляд поета звернутий до глядачів.

Серед критиків образу чернівецького монумента Кобзареві існує думка, що постать Шевченка виглядає дещо переобтяженою, наявна незначна диспропорція, зокрема занадто великими є руки. Є нарікання й на місце встановлення пам'ятника — у «закутку» нижньої частини центральної площі.

 

Тарас Шевченко ніколи не бував на Буковині, але ще за життя його творчість стала відомою в краї. Слово Кобзаря зазвучало в Чернівцях уперше на межі 50—60 років XIX століття у середовищі «молодорусинів» — передової української молоді, яка під впливом ідей європейської «Весни народів» (революцій 1848—49 років) будила національну самосвідомість місцевих українців та обстоювала їхню спорідненість із співплемінниками з Наддніпрянщини. Твори Шевченка, в першу чергу «Кобзар» знайшли гарячий відгук і в представників місцевої інтелігенції.

Культ Кобзаря на Буковині було започатковано 29 лютого (за старим стилем) 1864 року скорботним вшануванням смерті Великого українця в новозбудованій церкві святої Параскеви. Вже у 1880-х роках започатковано традицію чергові шевченківські дати відзначати національними «академіями»-концертами і читаннями (від 1889 року вони стали щорічними). Чимало для підйому національної свідомості українців-буковинців, в тому числі й засобом популяризації творчості Тараса Шевченка, зробило засноване у 1869 році українське товариство «Руська Бесіда». На початку ХХ століття краяни не раз виїздили на могилу Тараса Шевченка.

Показовим фактом є те, що коли в умовах царату у «великій» Україні було накладено заборону на святкування століття від дня народження Тараса Шевченка (1914 рік), на Буковині цю знаменну подію відзначали легально. Міська влада, а серед її представників у той час було обмаль українців, навіть дала дозвіл на спорудження в Чернівцях пам'ятника Кобзареві, задля чого українські товариства створили фонд зі збору коштів. Ще раніше (від 1909 року) було перейменовано одну з вулиць міста на честь Шевченка, й ця назва, одна з небагатьох, втрималася і за окупаційного румунського режиму. Проте, встановити пам'ятник Шевченкові на початку ХХ століття не вдалося.

За СРСР вшанування Кобзаря нерідко було формальним, а ідея «будителя нації» підмінювалася образом «народного революціонера». Відтак, постать Шевченка було вшановано у вигляді пам'ятника, та це було непоказне погруддя, «сховане» у парку Ю. Федьковича неподалік головного комплексу корпусів Чернівецького університету. Цей бюст стоїть і понині.

 

Від 1990-х років (з незалежністю України) в місті постало питання про гідне монументальне вшанування Тараса Шевченка в людному місці у центральній частині Чернівців.

Наприкінці 1990-х років було остаточно визначена ділянка для майбутнього монумента — в нижній частині головного чернівецького майдану — Центральної площі, з тим, щоб він завершував ідейно простір і вписався органічно в середмістя. Відтак було оголошено конкурс, на якому переміг проект місцевих, чернівецьких скульпторів Петра Лисаківського та Миколи Лемського. Відливали бронзову скульптуру Кобзаря у Львові.

Урочисте відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку, що відбулося 25 травня 1999 року, було приурочено до зустрічі в Чернівцях президентів України, Румунії та Молдови.

Від самого відкриття чернівецький пам'ятник став місцем зборів інтелігенції, українських національних сил, молоді. Існує стала традиція покладання квітів і проведення мітингів біля пам'ятника Кобзареві в Чернівцях не лише у щорічні шевченківські дати, а й з приводу національних і державних свят, визначних для історії країни подій. Так, у часи Помаранчевої революції (листопад 2004 — січень 2005 року) са́ме навколо пам'ятника Шевченкові гуртувалися чернівецькі протестувальники проти владного свавілля.

Тарас Шевченко

Адреса: у парку Ю. Федьковича неподалік комплексу центральних корпусів Чернівецького університету


Інформація готується до публікації