Суми

Історичні


Альтанка

Дата встановлення: 1900—05 роки

Автор: Матвiй Щавельов

Адреса: сквер на Покровській площі


Саме слово «альтанка» у перекладі з польської означає «відкрита тераса».

На жаль, плану альтанки, за яким вона була збудована, не залишилося. Однак більшість дослідників вважають, що її спорудили у 1900—1905 р.р. за типовими проектами які були розміщені у спеціальному альбомі. Ці проекти називалися «типовими» або «зразковими». На той час «зразкові» плани були популярні та мали рекомендаційний характер.

Сумська альтанка має символіку трипільської культури, язичні символи сонця та родючості, а також символи юдаїзму та Хрест. На перший погляд, вони не мають нічого спільного між собою, але це не так. Наприклад, Хрест крім відомого всім поняття Християнства, означає символ порядку, а шестикутна зірка — символ чоловічого та жіночого початку («інь» та «ян»).

 

В кінці ХІХ століття до міста приїхали геологи із Санкт-Петербургу, які вважали, що знайдуть у Сумах поклади нафти. Звернулися до Сумського земства за дозволом проводити роботи по видобутку нафти. Земство дозволило геологам шукати нафту та виділило їм місце для бурління свердловини в центрі міста, перед цією ж земською управою. Проте нафти геологи не знайшли і поїхали з міста. Згодом поклади нафти таки були знайдені на Сумщині, але в Охтирці.

Про свердловину могли б вже і забути, якби не чоловік племінниці Івана Харитоненка Йосиф Ліщинський. У Ліщинського був свій сад, який тепер є міським парком, тому він купив цей шматочок землі зі свердловиною і долучив його до свого саду. Йосиф Ліщинський розпорядився, щоб цю свердловину закрили залізною плитою, а на ній збудували альтанку. Він зробив все це, бо мав надію, що у майбутньому тут таки виявлять поклади нафти.

Архітектором альтанки виступив Матвій Щавельов.
Також з того часу до нашого сьогодення дійшла традиція — кожен рік у альтанці грають духові оркестри.

 

В останні роки, починаючи з 2006 і до сьогоднення, альтанку часто перефарбовують та відремонтовують. Кожен рік, як вже було написано, в ній, або коло неї, грають духові військові оркестри.

26 травня 2007 року в Сумах офіційно відзначалися Дні Європи. В альтанці, за програмою, розташували оркестр, який супроводжував «європейське містечко» виконанням відомих мелодій та вальсів.

«Сумка»

Дата встановлення: 2008 рік
Автор: журналіст і письменник Микола Гриценко та директор видавничого регіонального центру «Собор» Григорій Тимченко
Скульптор: Олексій Шевченко
Адреса: поряд з приміщенням громадсько-мистецького Центру «Собор» перед Воскресенською церквою на вулиці Воскресенській.


Пам'ятний знак «Сумка» споруджений в історичній частині міста — на вулиці Воскресенській поряд з приміщенням громадсько-мистецького Центру «Собор», де традиційно відбуваються зустрічі з відомими земляками, презентації та інші художні й клубні заходи, просто перед Воскресенською церквою.

Автори ідеї пам'ятного знаку «Сумки» — журналіст, письменник уродженець Сумщини Микола Гриценко і сумчанин директор видавничого регіонального центру «Собор» Григорій Тимченко. Скульптор — випускник Київської художньої академії Олексій Шевченко. Пам'ятний знак «Сумка» є подаруноком місту до Дня Європи від Сумського (міського) земляцтва в Києві.

Урочисте відкриття пам'ятного знаку відбулося 17 травня 2008 року.

 

Пам'ятний знак «Сумка» являє собою оригінальну скульптурну композицію, центральним елементом якої є колодязь-фонтанчик, над яким встановлено арку (знак небесного склепіння, безкінечності). З арки звисає сумка (торбина) з грошима і тризубим гаком, а з неї начебто «витікає» річечка Сумка. На арці праворуч — зображення Воскресенської церкви, а ліворуч — Спасо-Преображенський собор.

Сумка з грошима зі стікаючими краплинами життєдайної води не лише образно подає місцевий переказ, а сама́ по собі символізує джерело життя і достатку, має стати талісманом благополуччя Сум.

Пам'ятний знак доповнює карта Сумської області, на якій він встановлений. Карту викладено з маленької квадратної плитки, і розміщених на ній табличок всіх районних центрів області.

 

Пам'ятний знак «Сумка» символізує міський переказ про те, що всередині XVII століття козаки-переселенці з Київщини знайшли торбину з грошима у місцевій річечці, що відтак стало початком міста Сум і, за версією, подарувало йому назву.
Дивіться про це також Походження назви «Суми».

Фінансування зі спорудження пам'ятного знаку «Сумка» взяло на себе Сумське (міське) земляцтво в Києві на чолі з головою столичної Печерської райдержадміністрації Сергієм Сущенком, що є частиною Сумського (регіонального) земляцтва в місті Києві під керівництвом голови Нацбанку України Володимира Стельмаха. Пам'ятний знак став подарунком Сумам до Днів Європи.

На урочистому відкритті знаку 17 травня 2008 року були присутні керівники області та міста, почесні гості, широка громадськість. На церемонію відкриття до міста завітало чимало поважних людей — вихідців із Сумщини: письменник Микола Гриценко, директор видавничого регіонального центру «Собор» Григорій Тимченко, народний артист України Анатолій Мокренко, поетеса Антоніна Цвид, заступник голови Сумського земляцтва Катерина Безкровна тощо.

Під час заходу автор пам'ятного знаку скульптор Олексій Шевченко, теж сумчанин, розповів і висловив побажання:« «Цей пам’ятник — живий. Він не зроблений, а народжений у муках творчості, окроплений великим натхненням та спогадами про рідне місто. Він оберігатиме вас від негараздів, буде талісманом кожного жителя міста. Тож бережіть і ви його, не допустіть бездумного замаху руки».

 

Єпископ Сумський і Охтирський Української православної церкви Київського патріархату Мефодій здійснив обряд освячення пам'ятного знаку.

Пам'ятник «Сумка» практично відразу по відкритті перетворився на справжній символ міста, місце проведення різноманітних акцій та заходів, зустрічі сумчан і гостей міста. Так, напередодні матчу за Суперкубок України з футболу 2009 року, який київське «Динамо» і полтавська «Ворскла» розіграли 11 липня на центральному сумському стадіоні «Ювілейний», деякий час трофей був виставлений на загальний огляд саме на пам'ятному знаку «Сумка».

Борці за радянську владу

Автор: Федір Коровай  

Адреса: Центральне кладовище


Пам’ятник на місці поховання останків жертв денікінськоготерору, убитих в 1919 році на Покровській (колишня Червона) площі, яка з тих пір називалася Червоною. У 40-х роках прах борців за владу Рад був перенесений на Центральне кладовище, а до 60-річчя Жовтня на могилі встановили пам'ятник. Автор - сумчанин Федір Коровай.

Монумент і меморіал Вічної Слави

Дата встановлення: 1975 рік

Архітектор: В. Гнєздилов, В. Вінайкін

Скульптор: Ф. Коровай

Матеріал: Граніт

Адреса: вул. Кірова


В центрі меморіалу розташована бронзова скульптура радянського бійця висотою 6,5 метрів, який тримає щит та піднятий вгору 3-метровий меч. Скульптура стоїть на 18-метровому кам'яному пілон.

 

У підніжжя Альоші горить Вічний вогонь.

Монумент невідомому солдату півкільцем охоплюють меморіальні плити, на яких висічено імена всіх радянських солдатів, партизан та підпільників, які віддали власні життя за Перемогу над німецькими загарбниками. Біля гранітних плит (по ліву та по праву сторону) встановлені стели. На першій зображено орден Великої Вітчизняної та рік початку війни (1941). На іншій стелі можна побачити орден на честь Перемоги та цифри — 1945, рік закінчення Великої Вітчизняної війни.

Меморіальний комплекс також складається із 122-міліметрової гаубиці та легендарного танку Т-34.

 

Монумент невідомому солдату

Монумент невідомому солдату, або як його прозвали сумчани, пам'ятник Альоші (через схожіть з болгарським пам'ятником), є центральним елементом меморіалу. Висота монументу становить понад 27 метрів.

 

Монумент спроектований скульпторами В. Вінайкіним та Ф. Короваєм, а також архітектором В. Гнєздиловим. Збудований колективом «Промстрой-2» треста «Сумхіммашстрой».

Пам'ятник підноситься над Пслом та Сумами. Є легенда, що його розташували в цій місцевості недаремно. Якщо вірити їй, то в роки війни, коли місто було окуповане німцями, на місці сучасного меморіалу стояла хатинка, в якій жила жінка. Одного разу вона знайшла в себе на огороді пораненого солдата. Жінка, намагаючись врятувати бійця, втягла його до хати. Цим вона зробила справжній подвиг, адже якщо б німці дізналися про її вчинок, вони б відразу її розстріляли. Проте вночі, від тяжких ран, солдат помер, навіть не сказавши своє ім'я.

 

Танк Т-34-85

Насправді цей танк не класичний Т-34, а більш удосконалений Т-34-85, який мав гармату 85-го калібру і надійшов у серійне виробництво в 1944 році, після звільнення Сум. Проте саме на такому ж танку 9 травня 1945 року лейтенант Іван Гончаренко першим прорвався до Праги[2][1].

В деяких газетних джерелах сумський танк помилково вважають тим самим танком, який першим в'їхав до Праги. Це судження насправді є помилковим. Протягом тривалого часу легендарний танк Гончаренка стояв на центральній площі міста Праги, але після 1968 року, коли відбулося чеське повстання, машина була перефарбована у розовий колір, а потім взагалі прибрана з площі.

 

Гаубиця

122-міліметрова гаубиця М-30 1938 року створена під керівництвом Ф. Петрова. На відміну від танка, вона в 1943 році брала участь у звільненні міста від німецько-фашистських загарбників. Через те, що під час бою гаубиця була пошкоджена солдати вирішили її залишити на території Сумського артучилища. У 1975 році, коли відкривали меморіальний комплекс, гаубиця стала одним з його складових частин.

Жертвам Голодомору 1932-33 рр.,

Дата встановлення: 22 листопада 2008 рік

Автор: Олег Прокопчук та І. Абрамов

Адреса: у сквері Пам'яті Жертв Голодомору на площі Баумана неподалік Сумського автовокзалу.


Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 років у Сумах встановлено у віддаленості від центру міста в сквері Пам'яті Жертв Голодомору (раніше Баумана) на площі Баумана неподалік Сумського автовокзалу.

Автори проекту — член Національної спілки художників скульптор Олег Прокопчук та член Національної спілки дизайнерів І. Абрамов; архітектурну прив'язку виконав член Національної спілки художників архітектор О. Дяченко.

 

Пам'ятник жертвам Голодомору в Сумах являє собою образ традиційної української хати з трисхилою стріхою, від якої зосталося тільки дві стіни (паралельні стели) — біла, що є ознакою колишнього достатку та родючості, і чорна як символ злиднів і відчаю, що настали після Голодомору.

Посередині хати розташована бронзова людська постать — символічний силует жінки, яка схопилася руками за голову. Жорна з колосками, що лежать під ногами жінки — символічне втілення українського селянства та рясного врожаю, що був відібраний у селян. Піраміда на задньому плані символізує вічну пам'ять померлим у ті часи.

На одній з паралельних стел («білій стіні будинку») — напис «Невимовний біль, тугу приносимо на вічну пам'ять і спокій жертвам Голодомору».

 

Проект пам'ятника Голодомору в Сумах було відібрано за результатами конкурсу.

Пам'ятний знак було відкрито у День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій 22 листопада 2008 року.

Загиблим воїнам-інтернаціоналістам

Дата встановлення: 25 грудня 2004 рік

Автор: Валерій Голуб, Дмитро Коршунов

Скульптор: Віктор Беленко

Адреса: сквер біля Військового інституту артилерії та ракетних військ на вулиці Кірова, 142.


Меморіал «Загиблим воїнам-інтернаціоналістам» у Сумах було відкрито 25 грудня 2004 року біля інституту ракетних військ і артилерії.

Меморіал присвячений 123 воїнам Радянської армії, загиблим в Афганістані в 1979—1989 роках, і приурочений до 25 річниці введення Радянських військ у цю країну. Біля підніжжя пам'ятника закладена капсула з афганською землею, привезеною ще в кінці 80-х з місць бойових дій. На мармурових плитах вигравійовано 123 прізвища сумчан, загиблих в Афганістані. В сквері поряд з меморіалом встановлено три одиниці бронетехніки і один військовий літак часів війни 1979—1989 років в Афганістані.

Кожедуб Іван

Дата встановлення: 2004 рік

Архітектор: Едуард Головін

Скульптор: Олег Прокопчук

Конструктор: Валерій Віттер

Адреса: перед центральним входом до Парку культури та відпочинку ім. І. М. Кожедуба


Пам'ятник Івану Кожедубу в місті Суми — пам'ятник радянському льотчику-винищувачу, тричі Герою Радянського Союзу — Івану Микитовичу Кожедубу (1920–1991). Скульптура встановлена до святкування 350-річчя міста у 2004 році. Скульптором є сумчанин О. Прокопчук, архітектором — Е. Головін.

Пам'ятник розташований біля центрального входу до Парку ім. І. М. Кожедуба.

 

На даний час пам'ятник Івану Кожедубу є незавершеним. У теперішньому вигляді він представляє лише частину від того, що було заплановано за проектом. За повним планом постамент повинен бути облицьований полірованим гранітом. Також, за задумом архітектора, у нижній частині пам'ятника мав бути розташований символічний парашут, виконаний з кварциту світло-сірого кольору. Картуш, який теж є тимчасовим, мав би бути відлитим з бронзи. На ньому повинні були перелічити назви всіх наказів про присвоєння Іванові Кожедубу звання Героя Радянського Союзу.

 

Пам'ятник був встановлений до ювілею Сум в 2004 році, біля входу до центрального міського парку відпочинку, якому присвоєно ім'я легендарного льотчика. Замовником скульптури було управління реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради. 17 серпня 2005 року пам'ятка була передана під нагляд комунального підприємства «Зеленбуд».

«Мати-Батьківщина»

Дата встановлення: 1967 (за іншими даними у 1970) році

Архітектор: М. Т. Ільченко

Скульптор: А. А. Івченко

Матеріал: Бетон

Адреса: Центральне кладовище


Поруч із горизонтальною стелою напів-овальної форми, на якій викарбувані імена загиблих воїнів підноситься шестиметрова скульптура Матері-Батьківщини. В одній руці вона тримає похилений до землі меч, що символізує скорботу, вічну шану перед пам'яттю полеглих синів-солдатів за їх подвиг. Біля ніг Матері-Батьківщини палає Вічний вогонь.

 

Історична довідка (основна стаття: Історія Сум)

 

2 вересня 1943 р. о 7:30 ранку м. Суми було визволено військами 340-ї, 167-ї та 232-ї стрілецьких дивізій 50-го стрілецького корпусу Червоної Армії. Пізніше цим військовим частинам присвоїли почесне звання Сумсько-Київських дивізій, а в Сумах одна з вулиць носить їх назву.

Коли до Москви надіслали телеграму про звільнення Сум, на Червоній площі дали 12 святкових залпів.

 

Але повернімося до того моменту, коли було проведено операцію по звільненню міста.

Відомо, що генерал Н. Чибісов при взятті Сум використав тактику командувача царської армії О. О. Брусилова. Завдяки його швидкому "лобовому" наступу через Баранівку німці були змушені відступити з міста через Новомихайлівку.

 

Радянське командування скасувало наказ про негайне бомбардування Сум. Цим було врятовано багато культових споруд міста та тисячі людських життів.

Але були і негативні дії. Оскільки існувала небезпека, що німці залишили у місті захисні споруди, командування вирішило завдати по Сумам артобстріл з «катюш». І це замість того, щоб просто провести розвідку місцевості піхотними частинами. Вогонь вели по багатолюдним місцям — «площам». І лише після цього продовжили наступ на Суми[3].

Проте гітлерівці теж не лишилися у боргу. Під час відступу вони підірвали мости, ряд приміщень по Воскресенській вулиці, Сумський залізничний вокзал (за іншими даними, вокзал знищили радянські «катюші»), приміщення Сумського краєзнавчого музею по вул. Жовтневій та б. ін. І це не враховуючи каральних операцій стосовно цивільного населення та розстріл військовополонених.

 

«Партизанський рейд»

 

Автор: Михайло Григорович Лисенко

Адреса: у сквері на площі Покровській (Червоній).

 

Партизанський рейд — скульптурна композиція Михайла Лисенка, присвячена радянському партизанському рухові на території Західної України. Композиція знаходиться у сквері на Покровській площі (колишній Червоній) в місті Суми.

 

«Партизанський рейд» представляє собою скульптурну групу: п'ятеро партизанів та четверо коней з великими труднощами тягнуть за собою зенітну гармату по мокрій, гірській дорозі, яка йде вгору.

 

Композиція виготовлена народним художником СРСР М. Г. Лисенком у другій половині минулого століття. За деякими даними Партизанський рейд установлений 1960 року. Скульптор подарував його місту Суми, де на поч. 1920-х рр. жив та навчався.

 

У 1948 році у Києві проходила виставка, присвячена партизанському рухові на території України в роки Великої Вітчизняної війни. На цю виставку завітав і двічі Герой Радянського Союзу Сидір Артемович Ковпак. Більше всього його зацікавила робота Михайла Лисенка, під назвою Партизанський рейд. Сидір Артемович роздивлявся цю скульптуру цілий день. За переказами очевидців, Сидір Ковпак так розповів про своє враження від неї: « Мене часто запитують про те, як жили партизани. Так от, не треба нічого розповідати. Подивіться на цю скульптуру, і вам стане зрозуміло ».

«Слава героям Сумщини»

Дата встановлення: 1967 рік

Скульптор: Борис Никончук

Автори архітектурної прив'язки монумента: С. Тутученко і А. Дейнека

Адреса: сквер на Привокзальній площі

 


«Слава Героям Сумщини» — монумент, який знаходиться у місті Суми, в сквері на Привокзальній площі (колишня Площа ім. 60-ліття СРСР). Скульптурна група «Слава Героям Сумщини» встановлена 1967 року до урочистостей присвячених присвоєнню Сумській області ордена Леніна за активну участь в партизанському спротиві.

 

Монумент складається з двох частин. Перша — це скульптурна група з чавуну, що показує представників трьох поколінь, які об'єдналися для спільної боротьби з німецько-фашистським загарбником. Друга частина — це 22-метрова стела, нижня частина якої укріплена гранітними плитами чорного кольору.

Співробітникам міліції, які загинули під час виконання службових обов'язків

Дата встановлення: 20 серпня 2004 рік

Архітектор: Станіслав Граділь

Скульптор: Богдан Люклян

Фігуру вилив: сумський ливарник Андрій Літвінов

Оздобив: заслужений будівельник України Євген Гончаров

Адреса: у сквері на вулиці Кірова поруч з будівлею УМВС у Сумській області (Кірова, 21)


20 серпня 2004, напроти приміщення обласного УМВС України, на вулиці Кірова 21, відкрили пам’ятник співробітникам міліції, які загинули під час виконання службових обов’язків. 23 прізвища загиблих викарбовано на мармуровій плиті меморіалу. Меморіал освятив єпископ Сумський і Охтирський Іов.

Архітектор композиції - Станіслав Граділь, скульптор – Богдан Люклян. Фігуру правохоронця вилив сумський ливарник Андрій Літвінов. Гранітом меморіал оздоблював заслужений будівельник України Євген Гончаров. Ці та багато інших людей, хто працював над зведенням меморіалу, були нагороджені почесними грамотами УМВС.

Співробітникам міліції, які загинули в боротьбі за радянську владу

Дата встановлення: 1967 рік

Адреса: у сквері на вулиці Кірова


Пам'ятний знак співробітникам міліції, які загинули при захисті Радянської Держави було приурочено до 50-річчя Жовтневої революції й відкрито у сквері на вулиці Кірова в 1967 році.

Супрун Степан

Дата встановлення: 1 січня 1947 рік

Архітектор: М. Іванченко

Скульптор: Я. Ражба

Адреса: сквер на вулиці Троїцькій, 1

 


Пам'ятник Степану Супруну в місті Суми — пам'ятник військовику, льотчику-винищувачу двічі Герою Радянського Союзу Степану Павловичу Супруну (1907 — 1941), у сквері на вул. Троїцькій, 1.

 

Пам'ятник складається з бюсту С. П. Супруну та постаменту, який представляє з себе класичну колону. Висота колонни та бюсту становить 6 м. Пам'ятник виготовлено з чавуну.

 

Пам'ятник встановлений 1 січня 1947 році. Спроектований скульптором Я. Ражбою та архітектором М. Іванченком.

Федько Іван

Дата встановлення: 1967 рік

Скульптор: Яків Денисович Красножон

Адреса: сквер на вулиці Петропавлівській


Федько Іван Федорович - радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу.


Пам'ятник герою громадянської війни Федьку Івану Федоровичу встановлений 1967 року. Автор пам'ятника — сумський скульптор Яків Денисович Красножон.

Іван Харитоненко

Дата встановлення: 1899 рік

Скульптор: О. Опєкушин та А. Краузі

Зруйнований: 1918 рік

Відновлений: 1996 рік

Скульптор: Анатолій Аврамович Івченко

Адреса: сквер на Покровській площі


Визнаючи заслуги (серед іншого фінансування будівництва Троїцької церкви, реального училища, лікарні Святої Зінаїди тощо) перед містом родини Харитоненків і, зокрема, І. Г. Харитоненка, головна контрора торгового будинку якого «Харитоненко і Син» містилась саме в Сумах, вдячні городяни наприкінці ХІХ століття прийняли рішення спорудити пам'ятник завновнику династії цукрозаводчиків і меценатів.

Зведення монументу здійснювалось за кошти пожертвувань самих городян. Відтак, 1899 року за проектом скульпторів О. М. Опєкушина та А. Круазі у середмісті Сум постав пам'ятник І. Г. Харитоненку, загальний вид якого був неокласичним. Подальша історія монумента є казусною і трагікомічною, водночас повчальною з історичної точки зору.

Після Жовтневого перевороту 1917 року пам'ятник, точніше скульптуру І. Г. Харитоненка, у 1918 році знищили більшовики. На постаменті, який лишився, згодом було встановлено фігуру «вождя пролетаріату» В. І. Леніна. Таким чином, пам'ятник став оплотом радянської пропаганди.

Зі здобуттям незалежності України в 1991 році і підйомом національної свідомості українців Суми стали одним з небагатьох міст на Сході України, де знесли пам'ятник Леніну. Більше того, на старий постамент було «повернуто» фігуру видатного городянина І. Г. Харитоненка. Проте зроблено це було в оригінальний спосіб. Офіційно вважається, що відтворення пам'ятника Харитоненку здійснено 1996 року місцевим скульптором Анатолієм Аврамовичем Івченком. Однак, насправді, чи то з оригінальності, чи за браком коштів, а скоріш — і те, і інше разом, «відтворено» було лише голову цукрового магната — голову Леніна спилили, а на її місце «повернули» Харитоненкову, відтак за свідченнями деяких уважних глядачів, вона вийшла трохи більшою, наж це пасувало б до тулуба.

Родове поховання Харитоненків

Дата встановлення: 1910 рік

Скульптор: Арістід Круазі

Адреса: Центральне міське кладовище, біля Петропавлівської церкви

 


На могилі доньки Павло Іванович Харитоненка Зінаїди встановлений пам'ятник у вигляді ангела з розкритими крилами, що підноситься в небо зі сплячою дівчинкою, яка є символом душі. Висота постаті ангела становить 2,5 метра. Інша скульптурна група представляє собою дві частини. Перша частина (верхня) — розп'яття Ісуса Христа. Друга частина (нижня) — колінопреклонна Богоматір, яка розташована по ліву руку від Христа та апостол Іоан Богослов — по праву руку від Христа. Пам'ятники виконані з білого італійського мармуру та відрізняються великою пластичністю, реалізмом та цілою гамою почуттів.

 

7 травня 1889 року померла від дифтериту малолітня донька Павла Івановича та Віри Андріївни Харитоненко Зінаїда (за іншою версією вона втопилася у ставку). Родина дуже сумувала з приводу смерті дитини, тому батько збудував на честь своєї доньки лікарню Св. Зінаїди. Це була одна з перших дитячих лікувальних установ в усій Російській імперії. Згодом Харитоненки встановили пам'ятник на могилі доньки. Він мав назву «Ангел з дитиною» та був куплений на Всесвітній промисловій виставці в Парижі у 1900 році. Через деякий час було встановлено скульптурну групу із зображенням розп'яття Іісуса Христа. Їх автором був дуже відомий у Франції скульптор Арістід Круазі.

Згодом, поруч із могилою Зінаїди, були поховані члени родини Харитоненків: Іван Герасимович Харитоненко (молодший) (1822 — 1891), Наталія Максимівна Харитоненко (1829 — 1904) — дружина Івана Герасимовича, Павло Іванович Харитоненко (1853 — 1914), та його син Гліб, який як і Зінаїда, помер ще в дитинстві.