Полтава

Мистецькі


Микола Васильович Гоголь

Скульптор: Леонід Позен

Матеріал: бронза

Встановлений: березень 1934 р.

Адреса: перехрестя вулиць Гоголя та Леніна


Видатний письменник М.В. Гоголь (1809-1852) народився на Полтавщині в селі Великі Сорочинці. Три роки він навчався в Полтаві в Повітовому училищі. А коли жив у Петербурзі, багато разів приїжджав до матері та сестри в родовий маєток Яновщину. Під час літнього відпочинку описував чарівну Диканьку, миргородських поміщиків, Дніпро. Так з`явилися на світ геніальні твори: «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Тарас Бульба», «Ніч перед Різдвом», «Утоплена», «Миргород», «Ревізор», «Мертві душі».

До 100-річчя з дня народження письменника було вирішено спорудити пам`ятник на добровільні внески. Та у зв`язку з першою світовою війною влада наказала припинити збирання коштів.

Проект пам`ятника М.В.Гоголю створив Л.В. Позен безкоштовно і у 1915 р. подарував місту. Це була бронзова скульптура письменника. Майже два десятиліття вона пролежала на одному із складів. Лише у 1934 р. при святкуванні 125-річчя з дня народження письменника пам`ятник було встановлено. Славний син полтавської землі знайшов гідне місце на одному з кращих бульварів Полтави. Висота пам`ятника 3,5 м. Бронзова скульптура письменника встановлена на високому постаменті, в правій його руці — олівець, в лівій — записна книжка, на плечі плащ-крилатка. Пам`ятник розташований недалеко від театра, що носить ім`я Гоголя.

До 150-річчя від дня народження було проведено реконструкцію: поліпшено архітектурні форми, п`єдестал та встановлено бронзову дошку з написом «М. В. Гоголь. 1809-1852».

Крізь усе життя проніс письменник велику любов до рідного краю, до Полтавщини. І сміється великий гуморист по сьогодні, бо навіть і день народження у нього 1 квітня.

О. С. Пушкін

Скульптор: М. Коган
Архітектори: В. Вадимов, Г. Зільберблик

Відкрито: 1987 р.

Адреса:Березовий гай, перехрестя вулиць Пушкіна та Міщенка

6 червня 1987 року в Полтаві у затишному Березовому сквері був відкритий пам’ятник Олександру Сергійовичу Пушкіну — видатному російському поету. Він прославив наше місто у одноіменній поемі «Полтава». Серед берез і молодих ялин на легкому гранітному постаменті встановлений бронзовий бюст поета (скульптор Н. Коган, архітектор В. Вадимов і Г. Зільберблік). Висота пам’ятника 4,5 метри. Цей пам’ятник — знак вдячності полтавців і шана Великому поету.

Навколо сквера — невелика фігурна огорожа, за оригінальними проектами виготовлені світильники, лави, що нагадують ті, що були «в садах Ліцею»

Т. Г. Шевченко

Скульптор та автор: І.П. Кавалерідзе

Відкрито: 12 березня 1926 року

Оригінальність пам'ятника — у стилі виконання — конструктивізм

Адреса: Петровський парк, вул. Конституції


12 березня 1926 року у Полтаві, напроти краєзнавчого музею було встановлено пам`ятник Тарасу Шевченко — всесвітньо відомому поету, художнику, Українцю.

Споруджений за проектом українського скульптора, уродженця Полтавщини І. Кавалерідзе, у стилі кубізму. Пам`ятник виконано з залізобетону. Великий п`єдестал — нагромадження площин, над якими виростає постать поета. У фігурі Шевченко — суворий лаконізм, що створює образ сильний і мудрий. На постаменті напис: «Т. Г. Шевченко». Під ним рядок з «Заповіту» — «...І вражою злою кров’ю волю окропіте».

 

Шевченко вперше приїздив на Полтавщину літом 1843 р., потім в 1845-47 р.р. і у 1859 р. На Полтавщині він написав деякі твори: «Єретик», «Сліпа», вірші «Не завидуй багатому», «Не женися на багатій», cтворив декілька малюнків, портретів. У 1845 р. Шевченко жив у Полтаві. Свої враження він втілив у повісті «Близнюки». В Полтаві він також малював садибу І. Котляревського та Хрестовоздвиженський монастир.

 

І. П. Котляревський

Адреса: біля Музею-садиби Котляревского


Згідно з бажанням поета, його поховали на околиці міського кладовища Полтави, поблизу дороги на Кобеляки (поруч вул. Кобеляцька тепер – Фрунзе).

Перший надмогильний пам'ятник спорудив у 1839 р. на власні кошти П. С. Стеблін-Камінський. Це була невелика, увінчана хрестом, цегляна колона на чотирикутному постаменті з написом на мідній пластині: «Маіор И. П. Котляревский, соченитель Энеіди на малорусском наречии, род. 1769г., августа 29, скончался 1838 г. 29 октября».

У 1869 р. надгробок реставровано, встановлено огорожу, замінено мідну пластину і напис. Нового ремонту зазнав пам'ятник у 1881 р.

У 1893 р. Полтавське губернське земське зібрання асигнувало на спорудження нового пам'ятника 1 тис. крб. Тоді ж почався збір пожертв. Пам'ятник відкрито 1898 р.

Монумент являє собою гранітний обеліск з чорного мармуру на фігурному постаменті. Автори – скульптор Л. Позен і художник В. Волков. На фасадній стороні – барельєфне зображення обличчя І. П. Котляревського в лавровому вінку (відлите учнями земського ремісничого училища). Нижче – вірш Т. Г. Шевченка:

«Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди,

поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть».

Обеліск був увінчаний хрестом, який у 1938 р. замінили чотиригранним конусоподібним блоком, а на стик перенесли барельєф. Пам'ятник і могила були обнесені металевою огорожею, яку 1967 р. знято. У 1969 р. покладено гранітні підходи. Проведено реставрацію і полірування гранітних площин, відновлено позолоту надписів.

Після ліквідації кладовища (1937 р.) могила знаходиться на розі вулиць Фрунзе та Р. Люксембург.

Маруся Чурай

Автор та скульптор: Дмитро Коршунов та Валерій Голуб

Відкрито: 14 квітня 2006 року

Адреса: площа біля театру ім. М. В. Гоголя, вул. Гоголя, 23


 У 2006 році скульптура Марусі Чурай прикрасила площу поруч Полтавського обласного академічного музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя. Її автори - викладачі кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного технічного університету Д. А. Коршунов і В. П. Голуб.

І, напевно, скульптурний образ Марусі Чурай - це пам'ятник ще й самої української пісні - то дзвінкої, залихвацької, завзятої, то тихої, протяжної, ліричної, то задумливої і сумної.

 «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці », «Реве та стогне Дніпр широкий», «Рушничок», «Пане полковнику мій чорноокій» - ці та багато інших пісень стали невід'ємною частиною життя нашого народу, його душі і його сподівань.