Львів

Історичні


Степан Бандера

Дата встановлення: 14 жовтня 2007 рік 
Скульптор: Микола Посікіра

Архітектор: Михайло Федик та Юрій Столяров 
Адреса: вул. Степана Бандери (площа Кропивницького)


Степан Андрійович Бандера (* 1 січня 1909, Старий Угринів — † 15 жовтня 1959, Мюнхен) — український політичний діяч, ідеолог українського націоналiстичного руху ХХ століття, голова Проводу ОУН-Б. Колишнім президентом України В.Ющенком був нагороджений званням Герой України (2010).

У вересні 1928 року він переїхав до Львова і тут записався на агрономічний відділ Високої Політехнічної Школи, де вчився до 1933 року. Перед дипломним іспитом через політичну діяльність його було арештовано і ув'язнено.

Борцям за волю України

Адреса: вул. Вітовського (навпроти входу в Парк Хмельницького)


Інформація готується до публікації

Великанович Юрій Дмитрович

Дата встановлення: 1982 рік 
Скульптор: Теодозія Бриж

Архітектор: Лідія Лєсова 
Адреса: вул. Олександра Мишуги


Цей пам'ятник стоїть в одному з районів Львова, на узліссі парку. Юнак у незвичній для наших місць формі іспанського республіканця тридцятих років дивиться на місто з великої кам'яної брили, притискаючи до грудей записну книжку. Автор монумента - відомий львівський скульптор, «шістдесятниця» Теодозія Бриж - виконала його у властивій собі манері, зробивши скульптуру витонченою і легкою. Це гарний, незвичайний пам'ятник, - але інформація про нього відсутня в путівниках для туристів, і про нього нічого не говорять у львівських школах. Навпаки, - про цей монумент постаралися забути - точно так само, як і про долю увічненого в ньому людини.

 

Юрій Великанович, син вчителів з ​​карпатського містечка Турка, був студентом філологічного факультету університету імені Івана Франка. Вступивши в Комуністичну партію Західної України, Великанович став одним з українських волонтерів, які нелегально, з великими труднощами пробиралися на Піренейський півострів, щоб приєднатися до боротьби проти іспанських, німецьких та італійських фашистів. Більшість з них воювали в складі «компанію» (роти) імені Тараса Шевченка - підрозділи 13-й інтернаціональної бригади, названої на честь Ярослава Домбровського, уродженця Житомира та одного з героїв Паризької Комуни.

 

Львівський студент редагував ротну газету «Боротьба», яка виходила українською, публікуючи в ній вірші Шевченка, а також власні статті про бойовий досвід добровольців з Галичини та Волині - «Українці в інтернаціональних бригадах», «Тарас Шевченко на Арагонському фронті». «Українці, пов'язуючи сучасність з героїчною боротьбою минулої епохи, створили роту імені Шевченка. В'язень царських казематів, засланець в диких степах, переслідуваний ненавистю влади поета піднімається на широких полях Іспанії », - писав юнак, який і сам був поетом, записуючи в блокнот вірші українською та іспанською мовами.

 

Великанович загинув в 1938 році, під час битви на річці Ебро, розділивши долю більшості командирів і комісарів української роти. Її вцілілі бійці, яким вдалося повернутися на батьківщину, потрапили в польські в'язниці або були заарештовані радянською владою, ліквідувати КПЗУ в тому ж тридцять восьмому році. На початку вісімдесятих на честь студента з інтербригад назвали львівську вулицю, на якій знаходиться школа з поглибленим вивченням іспанської мови, встановивши поруч з нею цей пам'ятник. А в 1986 році на екрани вийшов телефільм «Рота імені Шевченка», знятий за сценарієм Юрка Покальчука, який присвятив цій темі свій єдиний роман «І поза, и всегда» - добре забуту зараз книжку про те, як українці боролися проти фашизму: в ​​Іспанії, в рядах французького Опору, і у себе вдома.

 

Але вулицю перейменували ще в дев'яносто першому році, а пам'ятник Великанович то й справа вандалізували львівські нацисти.

 

 

«Воля ціни не має!»

Адреса: вул. Городоцька, 20


Як стверджує аннотаційна дошка до пам'ятника: «Споруджений в памʼять про пластунів-членів ОУН, політв'язнів Ярослава Гайваса, Петра Башука, Петра Канюка, які здійснили 16.06.1939 р. відчайдушну втечу з польської в'язниці „Бригідки“»


Бартош Головацький

Дата встановлення: 1905 рік 
Скульптор: Ю. Марковський і Г. Кузневич 
Адреса: вул. Личаківська, у Личаківському парку


Пам’ятник Войцеху Бартошу (Гловацькому), учаснику повстання 1794 р. під проводом Тадеуша Костюшка, виконаний в 1906 р. скульптором Григорієм Кузневичем за проектом визначного польського скульптора та власника каменярської майстерні Юліана Марковського. Це був останній пам'ятник авторства Ю. Марковського, завершити який йому завадила передчасна смерть. Парк, розташований наприкінці вулиці Личаківської, в якому поставлено пам’ятник, отримав назву Парку Гловацького. Пам'ятник являє собою скульптурну фігуру Бартоша Гловацького, встановлену на кам'яному постаменті, спорудженому у вигляді скелі. На боці скелі від Личаківської дороги вмонтована таблиця з норвезького лабрадору з написом „Бартошеві Гловацькому, богатирю з-під Рацлавиць, міщани-ремісники у Львові MCMV”. Відкриття пам’ятника відбулося 9 липня 1906 р.

Михайло Грушевський

Дата встановлення: 12 червня 1994 рік 
Скульптор: Дмитро Крвавич, Микола Посікіра, Л. Яремчук

Архітектор: Василь Каменщик

Матеріал: бронза і граніт

Адреса: проспект Шевченка


Не випадково пам’ятник розташований на проспекті Т. Г. Шевченка, адже Грушевський був професором кафедри історії Львівського університету, старий корпус якого знаходиться неподалік на вулиці Грушевського. Виготовили його з бронзи та граніту і відкрили в 1994 році.

 

Пам’ятник виконали скульптори — Дмитро Крвавич, Микола Посікіра, Л. Яремчук, архітектор — Василь Каменщик.

 

Для більшості українців Михайло Грушевський запам’ятався завдяки зображенню на банкноті номіналом 50 гривень і як перший президент України (УНР). Хоча насправді він таким не був. Оскільки такої посади в УНР не існувало, не передбачала її й ухвалена в останній день функціонування Центральної Ради Конституція.

 

А був він президентом Центральної Ради Української Народної республіки, а точніше – президентом парламенту України — тодішній відповідник сучасного Голови Верховної Ради України.

 

А ще він був професором історії, організатором української науки, політичним діячем та публіцистом, головою Центральної Ради (1917—1918), академіком, автором понад 2000 наукових праць та просто хорошим українцем.

Данило Галицький

Дата встановлення: 2001 рік 
Скульптор: Василь Ярич, Роман Романович

Архітектор: Ярема Чурилик

Висота: 18 м

Матеріал: 9 тонн бронзи і 60 тонн граніту
Адреса: площа Галицька


Пам'ятник засновнику міста Львова, сину князя Романа Мстиславовича, відомому політичному діячу і полководцю князю Данилу Романовичу Галицькому, з часом проголошеного першим королем галицько-волинських земель — розташований в самому центрі міста на старовинній площі Галицькій.

Пам'ятник був зведений в 2001 році на честь 800-річчя з дня народження Данила Галицького за проектом творчої групи - скульпторів В.Ярича і Р.Романовича, а також архітектора Я.Чурила. Проект виграв конкурс серед кількох десятків інших проектів.

 

Сам пам'ятник являє собою бронзову фігуру Данила Галицького на коні, що підноситься на гранітному постаменті.

Жертвам голодомору-геноциду та депортацій ХХ століття

Архітектор: Михайло Федик

Скульптор: Микола Посікіра

Адреса: вул. Виговського, на подвір'ї церкви біля ринку «Південний»


Пам'ятники завжди встановлюють на чиюсь честь або на знак пам'яті про тих, хто зробив щось важливе. Жертви голодомору-геноциду та депортовані українці ХХ ст. не були знатними чи відомими людьми, вони просто мужньо витерпіли всі натиски свого часу, виявили силу духу українського народу, який тоді втратив усе, окрім надії і віри. Саме цим людям присвячено архітектурне творіння сучасних майстрів.

Жертвам львівського єврейського гетто

Дата встановлення: 1992 рік 
Скульптор: Л. Штернштейн, Ю. Шмуклер 
Архітектор: В. Пліхівський 
Адреса: проспект В'ячеслава Чорновола, біля Палацу культури імені Гната Хоткевича


Інформація готується до публікації

Жертвам комуністичних злочинів

Дата встановлення: 1997 рік 
Скульптор: П. Штаєр і Р. Сивенький  
Адреса: вул. Степана Бандери (площа Шашкевича)


Пам'ятник Жертвам комуністичних злочинів відкрито 22 червня 1997 Скульптор П.П. Штаєр, архітектор Р. Сивенький. Пам'ятник виконаний з граніту, мармуру і бронзи. Встановлений на кошти, пожертвувані громадянами з ініціативи громадських організацій області за участю Спілки політв'язнів.

Іванові-Павлу ІІ

Дата встановлення: 2002 рік

Адреса: проспект Червоної Калини, біля храму Різдва Пресвятої Богородиці, де він у 2001 році зустрічався з молоддю


Пам’ятник споруджено з ініціативи та храму Різдва Пресвятої Богородиці на честь 11 річниці історичного візиту Папи в Україну.

Ян Кілінський

Дата встановлення: 1894 рік

Скульптор: Ю. Марковський

Адреса: Стрийський парк, (нижня тераса, біля озера)


Пам'ятник герою польського повстання 1794 р. – полковнику війська Т. Костюшка варшавському шевцю Яну Кілінському встановлено 18 червня 1895 р. у нижній частині Стрийському парку. Автор пам'ятника - львівський скульптор Юліан Марковський.

На честь розгрому військами Максима Кривоноса польсько-шляхетських загарбників

Адреса: парк «Високий Замок»


Інформація готується до публікації

На честь 2000-річчя Різдва Христового та 100-річчя церкви святого Георгія

Дата встановлення: 2001 рік

Адреса: на території церкви святого Георгія (вул. Короленка, 3)


Інформація готується до публікації

Охоронцям української державності/Юрію Змієборецю

Дата встановлення: 1999 рік 
Скульптор: В. і А. Сухорські 
Архітектор: О. Ярема 
Адреса: площа Генерала Григоренка


Сучасна світлина пам'ятника Св. Юрію (Георгію) Змієборцю, встановленого на площі Григоренка (колишня площа Смольки) у 1999 р. (скульптори Андрій і Володимир Сухорські). Монумент височіє перед сучасною спорудою Міністерства внутрішніх справ України і відзначає пам'ять усіх загиблих в боротьбі із злочинністю. До 1946 року на місці цього пам'ятника стояв монумент Францишеку Смольці, відомому польському політику, який проживав в одному з будинків цієї площі (№4). Пам'ятник сфотографовано з тильного боку, так що добре охоплено перспективу площі Григоренка в напрямку центральної частини міста.

Пам'яті жертв політичних репресій

Адреса: вул. Замарстинівська, 7


Інформація готується до публікації

Панчишин Мар'ян Іванович

Дата встановлення:  2000 рік

Адреса: перед головним корпусом Обласної клінічної лікарні (вул. Чернігівська, 7


Мар'ян Іванович Панчишин (* 6 вересня 1882, Львів — † 9 жовтня 1943) — український лікар і громадський діяч. Організатор і довголітній голова Українського лікарського товариства, піонер охорони здоров'я в Західній Україні.

Переможцям над фашизмом

Дата встановлення: 1970 рік 
Скульптор: Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков 
Архітектор: Аполлон Огранович, Мирон Вендзилович

Адреса: вул. Стрийська


Монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил — монумент (меморіал) на пам'ять про Червону (Радянську) армію — одного з переможців над фашизмом у Другій світовій війні, розміщений у Львові.

 

Меморіал розміщено у верхній частині парку культури та відпочинку, поряд з Академією сухопутних військ, на перетині вулиць Стрийської та Гвардійської. Це традиційне місце проведення заходів присвячених Дню перемоги.

Відкритий у 1971 році меморіал отримав назву «Монумент бойовиої слави Радянських Збройних Сил» (рос. «Монумент боевой славы Советских Вооруженных Сил»). Ансамбль виконано в камені та бронзі авторським колективом, в котрий увійшли скульптори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, художник-монументаліст Олександр Пирожков, архітектори Мирон Вендзилович та Аполлон Огранович. Скульптура жінки була відлита на заводі «Ленмонумент», а солдата, за дорученням Львівського обкому КПУ, - на Львівському паровозо-вагоноремонтному заводі (нині Львівський локомотиворемонтний завод).[Джерело?]

Загальний вигляд меморіалу зі сторони вулиці Стрийської

Загальний вигляд меморіалу зі сторони Парку культури

Ансамбль складається з тридцятиметрового бетонного пілона, облицьованого гранітною плиткою, бронзової центральної групи і масивної залізобетонної, облицьованої лабрадоритом стели з великими рельєфами з кованої міді. На вертикальному пілоні — горельєфи, що символізують основні роди військ: піхотинець, танкіст, артилерист, льотчик, матрос. Центр ансамблю складає скульптурна група, що складається з алегоричних фігур радянського Воїна і Батьківщини-матері. Батьківщина-мати приймає присягу вірності Воїна і символічно благословляє його меч. Історія Радянської армії розкривається в шести багатофігурних горельєфах, розташованих з обох боків стели: «Народження Червоної Армії», «Громадянська війна», «Звільнення Західної України», «Рік 1941-й», «Велика Вітчизняна війна» і «Перемога».

11 травня 2007 року Львівська міськрада створила комісію, яка розгляне питання про можливий знос меморіалу або видалення окремих його елементів, як «імперсько-більшовицьких символів».

Першому футбольному матчеві України

Дата встановлення: 2004 рік 
Скульптор: Ярослав Скакун 
Архітектор: Роман Мелех

Організатор: Богдан Кобрин

Матеріал: граніт, бронза 
Адреса: Стрийський парк (верхня тераса)


Відкритий у 2004 році з нагоди 110-річчя першого футбольного матчу в Україні, на місці колишнього стадіону, де він відбувся. Скульптор — Ярослав Скакун, архітектор — Роман Мелех, організатор — Богдан Кобрин. Матеріал — граніт, бронза.

Іван Підкова

Дата встановлення: 1982 рік 
Скульптор: Петро Кулик 
Архітектор: Володимир Блюсюк 
Адреса: площа Івана Підкови


18 листопада 1981 р. скульптор Петро Кулик безкоштовно виконав та встановив модель пам’ятника та постамент Івану Підкові на площі, котра від 1946 р. носить його назву.

 

Іван Підкова довший час жив на Запоріжжі, брав участь у козацьких походах. На початку листопада 1577 Іван Підкова, назвавши себе братом Івана Води Лютого, за підтримки козацького загону на чолі з гетьманом Я. Шахом, почав боротьбу проти ставленика Туреччини, молдавського господаря Петра Мірчича Кривого. Козацьке військо розгромило загони П. Мірчича і 30.11.1577 звільнило Ясси. Іван Підкова був проголошений молдавським господарем, а Я. Шах з козацьким загоном повернувся на Січ. В 1578 велике турецьке військо за наказом султана Мурада III розпочало наступ на Молдавію. Під натиском переважаючих ворожих сил козаки під керівництвом І.П. змушені були відступити на Україну. У Немирові (за ін. даними – Кам’янці-Подільському) Іван Підкова був по-зрадницьки схоплений польськими жовнірами за наказом брацлавського воєводи Я. Збаразького і відправлений до Варшави.

 

За рішенням польського сейму 16.6.1578 І.П. було страчено у Львові. Тіло І.П. козаки викрали і перевезли до Канева, де поховали у місцевому монастирі.

 

У ХІУ-ХУІІІ ст. на місці площі, де зараз знаходиться пам’ятник Івану Підкові, стояв міський шпиталь Св.Духа. Фронтоном він виходив на вул. Шпитальну. Шпиталь давав притулок вдовам, сиротам, бездомним волоцюгам. Існував він спочатку на приватні пожертви, але з часом став заможною установою, якій належали земельні ділянки, прибутки від 50 кам’яниць у місті тощо.

 

Між будинком шпиталю і костьолом єзуїтів проходила вузька вуличка, котра виводила до Єзуїтської хвіртки — одного з виходів з міста. Наприкінці XVIII ст. будинок знаходився в аварійному стані. У 1780 р. частина його завалилась, і тому було віддано розпорядження про знесення шпиталю. Новоутворена площа дістала назву Св. Духа. У 1829 р. на ній поставили будинок гауптвахти, який призначався для розміщення міської сторожі. Про колишнє призначення будинку нагадують військові атрибути на його фронтоні.

 

Декілька років тому площа була капітально відреставрована. Візерунок, викладений червоною цеглою, показує контур фундаментів старого шпиталю. 

Терешкова Валентина Володимирівна

Адреса: вул. Виговського


Інформація готується до публікації

Товариству «Просвіта»

Дата встановлення: 1993 рік 
Скульптор: Василь Ярич 
Архітектор: Микола Обідняк

Адреса: сквер між вул. Лисенка та вул. Просвіти


Інформація готується до публікації

Товариству «Сокіл-Батько»

Адреса: вул. Стрийська, поблизу будівлі Податкової адміністрації


Споруджений на місці, де у 1911—1939 роках розміщувався спортивний майдан «Український город» громадсько-політичного і гімнастично-пожежного товариства «Сокіл-Батько»

Федоров Іван

Дата встановлення: 1977  рік 
Скульптор: В. Борисенко, В. Подольський 
Архітектор:  А. Консулов 
Адреса: вул. Підвальна


Пам'ятник Іванові Федорову у Львові — пам'ятник першодрукареві на території України Іванові Федорову у Львові, що знаходиться на вулиці Підвальній, 13. Встановлений 26 листопада 1977 року на честь т.зв. «400-ліття книгодрукування на українських землях». Площа навколо пам'ятника — найбільший букіністичний ринок Львова.

 

Пам'ятник стоїть неподалік від місця, де в 16-му столітті знаходилася друкарня Львівського ставропігійного братства. Монумент розташований на майданчику, що утворився після впорядкування скверу в підніжжі вежі Корнякта, між входами до Успенської церкви та Державного архіву Львівської області, а також вулицями Підвальною та Руською. Тло складає одна з найвідоміших сакральних споруд Львова — колишній домініканський костел, де в радянські часи був розташований Музей історії релігії та атеїзму (тепер — Музей історії релігії). Іван Федоров в одній руці тримає книгу, а другою рукою ніби сіє зерна знань на львівську бруківку. Під час робіт були виявлені залишки двох паралельно розташованих оборонних мурів, і це вплинуло на розміщення пам'ятника та його композиційне рішення.

 

У 1964 році відзначали 400-річчя з часу видання першої книги, друкованої І. Федоровим у Москві. Одним із запланованих ювілейних заходів було встановлення меморіальної плити Івану Федорову з метою побудови упродовж наступного десятиріччя пам'ятника друкареві. Меморіальна плита була закладена у сквері між вулицями Підвальною та Івана Федорова.

1977 року львівські скульптори дістали замовлення на пам'ятник з Москви з умовою спорудити його за 2 місяці. За такий короткий термін це було нереально, тому існує думка, що скульптори взяли макет типового радянського солдата, додали голову Федорова і дали в руки книжку. Доказом називають фартух, у якому легко впізнати шинель, і кирзові чоботи на ногах у друкаря. 

Богдан Хмельницький

Адреса: Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького


Інформація готується до публікації

Чорновіл В'ячеслав

Дата встановлення: 28 грудня 2002 рік 
Скульптор: Іван Самотос 
Архітектор: Василь Каменщик 
Адреса: вул. Підвальна, парк «На Валах», біля Львівської облдержадміністрації


Між вулицями Підвальною та Винниченка розташований сквер, у якому 2002 року встановили пам’ятник видатному діячеві українського національно-визвольного руху, борцю за незалежність України, політикові, правозахиснику В’ячеславові Чорноволу (1938-1999).

Львівським політехнікам, полеглим у роки Другої світової війни

Дата встановлення: 1976 рік 
Скульптор: В. Попович, І. Хміляр, Р. Лінка. 
Адреса: вул. Степана Бандери, 12; у сквері біля Головного корпусу НУ «Львівська Політехніка»


Інформація готується до публікації