Львів

Цікавинки


Винахідникам гасової лампи — Ігнатію Лукасевичу та Яну Зеґу

Скульптор: Володимир Цісарик 
Адреса: вул. Вірменська, 18, біля ресторації-музею «Гасова лямпа»


У 1853 році, у Львові працівники аптеки Петра Міколяша «Під золотою зіркою», Ігнатій Лукасевич та Ян Зег розробили методику дистиляції й очистки нафти Тепер можна було розпочати виробництво гасу, або «нової камфіни», як називав гас Лукашевич. У грудні 1853 року вчені отримали австрійський патент. У цьому ж році Зег відкрив у Львові перше невелике нафтопереробне підприємство.

Лукашевич продовжив досліди з нафтою. Взявши за основу оливну лампу, він застосував гас, як пальне для освітлення. Перші досліди з гасовими лампами призводили до потужних вибухів у лабораторії.

Залучений до роботи над лампою бляхар Адам Братковський удосконалив винахід пристроєм регулювання ґноту та скляною оболонкою. Лампа стала безпечнішою, та працювала без кіптяви. Перша лампа була схожою на олійну, але мала більший резервуар, виготовлений із товстої бляхи, а верхня частина — зі слюди.

У березні 1853 року така лампа освічувала вітрину аптеки «Під золотою зіркою» (тепер аптека на вул. Коперника, 1). А 31 липня того ж року хірург львівського міського госпіталю Загорський зробив першу термінову нічну операцію завдяки гасовим лампам, які освітлювали операційну. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений спеціальною грамотою.

Гасова лампа почала широко використовуватись спочатку в Австрії. У Відні гасовими лампами освітили вокзал та шпиталь, після чого за нею закріпилася назва «віденська лампа».

Згодом в Сполучених Штатах на численні пристрої до лампи та її вдосконалення було видано близько 50 патентів. Після цього в дещо зміненому вигляді лампу стали великими тиражами випускати в Америці. Звідтам її почали експортувати в Європу. Саме тоді гасова лампа заповнила міські будинки, сільські садиби та провінційні міста. У той час її називали «американська лампа».

Пальма Мерцалова

Дата встановлення: 2003 рік 
Адреса: біля Головного залізничного двірця


Пальма Мерцалова — скульптурне зображення пальми, яке у 1895 році викували зі стальної рейки коваль Юзівського заводу Олексій Мерцалов і його помічник-молотобоєць Ф. Шпарін. Відзначена Гран-прі Міжнародної промислової виставки 1900 року у Парижі.

 

Оригінал пальми зберігається в музеї гірничого інституту в Санкт-Петербурзі. 12 вересня 1999 її точну копію встановлено в Донецьку на майдані біля виставкового центру «Експо-Донбас».

Образ «Пальми Мерцалова» з ініціативи Донецького обласного фонду «Золотий Скіф» визнано символом відродження України — незалежної та могутньої промислової держави. Є проект встановлення копій «Пальми Мерцалова» у столицях провідних держав світу. Наразі робота ведеться по 70 країнах світу.

У вересні 2001 в рамках «Днів Донбасу» у Москві на Манежній площі встановлено копію «Пальми Мерцалова». 2001 її копію встановили в Києві (нині стоїть у торговому центрі «Глобус»). Є копія і у Львові — біля головного залізничного вокзалу, та у Харкові.

Паротягу

Адреса: поблизу локомотивного депо «Львів-Захід»


Інформація готується до публікації

Першому футбольному матчеві України

Дата встановлення: 2004 рік 
Скульптор: Ярослав Скакун
Архітектор: Роман Мелех

Організатор: Богдан Кобрин 

Матеріал: граніт, бронза
Адреса: Стрийський парк (верхня тераса)


Відкритий у 2004 році з нагоди 110-річчя першого футбольного матчу в Україні, на місці колишнього стадіону, де він відбувся. Скульптор — Ярослав Скакун, архітектор — Роман Мелех, організатор — Богдан Кобрин. Матеріал — граніт, бронза.

Усмішці

Дата першого встановлення: 2001 рік

Дата другого встановлення: 2008 рік

Скульптор: Олег Дергачов

Вага: 150 кг

Висота: близько метра

Адреса: вул. Вірменська, біля «Дзиґи»


Відомий львівський скульптор і карикатурист Олег Дергачов знову встановив у Львові, на вулиці Вірменській, біля КМЦ “Дзиґа”, пам’ятник Усмішці.

Олег живе в Канаді, однак час від часу навідується в рідне місто. Нещодавно він демонтував “стару” Усмішку, аби встановити на її місці трохи більшу (вага – 150 кг, висота – близько метра) та трохи іншої концепції.

Попередній міні-пам’ятник придбав і поставив на подвір’ї заміського будинку один львівський бізнесмен. Нова Усмішка, як і “стара”, асоціюється в Олега Дергачова з образом Риби. Скульптура зі спеціальної залізобетонної суміші, на бетонному постаменті, замість плавників у неї - людські долоні з бронзи. “Вираз обличчя” нової Усмішки - стриманіший і мудріший, ніж на попередній скульптурі (попередня була більш єхидною). Монумент став подарунком Львову від автора. Згідно із концепцією Олега Дергачова, новий пам’ятник Усмішці він встановлюватиме у Львові кожні сім років.

Сажотрус

Дата встановлення: 2009 рік
Скульптор: Володимир Цісарик 
Адреса: вул. Староєврейська, 48; на даху кафе «Дім легенд»


Пам'ятник володарю стародавньої професії, здебільшого забутої в сучасному світі - пам'ятник САЖОТРУСОВІ.

 

Пам'ятник сажотрусу розташований на даху старовинної будівлі по вулиці Староєврейській, 48. Циліндр, що під пахвою в сажотруса, порожній і без верху, в декількох метрах є труба, в яку безпосередньо по сходах влазить відвідувач ресторану і кидає всередину циліндра монетки. Монетка через отвір в капелюсі падає у пристосовану нижче водостічну трубу і по ній скочується в скриню з «коштовностями». На літній терасі, під час метання монет, відвідувачам видають парасольки і попереджають заздалегідь, що буде йти "грошовий дощ".

Швейкові на велосипеді

Дата встановлення: 2007 рік

Автор: Мирослав Дедишин 

Матеріал: метал
Адреса: площа Ринок, біля входу у Ратушу


На велосипедній парковці біля Львівської мерії на площі Ринок минулої п’ятниці встановили пам’ятник бравому воякові Швейку — кований силует на велосипеді.

Це вже другий пам’ятник літературному героєві роману Ярослава Гашека ”Пригоди бравого вояка Швейка”. Перший Швейк — упізнавано пузатий — вітається із відвідувачами на вході до ”Віденської кав’ярні” на проспекті Свободи.

Проект пам’ятника підготував учасник велофестивалю, львівський художник і скульптор Мирослав Дедишин. Разом із колегами-ковалями викував Швейка на велосипеді у кузні в Дублянах піді Львовом.

Поки що біля Швейка на велосипеді туристи та городяни лише фотографуються. Для іншої фігури Швейка під стінами ”Віденської кав’ярні” вже вигадали особливий ритуал: у кухоль у руці вояка кидають монети, щоб іще раз повернутися до Львова.

Львівським Ромео і Джульєтті (Ромуальду і Пелагеї)

Дата встановлення: 9 травня 2013 рік 
Скульптор: Мирослав Гоза 
Адреса: проспект Чорновола; при «Фонтані закоханих», у сквері навпроти готелю «Львів»


Події, які описав Шекспір, відбулися в Україні, стверджує історик Бартоломей Зіморович.

У Львові існує "Фонтан закоханих" з пам'ятником прототипам героїв п'єси Вільяма Шекспіра Ромео і Джульєтти. Фонтан знаходиться на вулиці Банній. Статуї зроблені з бронзи в повний людський зріст. Автором проекту виступив скульптор Мирослав Гоза. 

За даними знаменитого польського історика Бартоломея Зіморовича, події, які згодом описав Шекспір, сталися у Львові. Жили і дві купецькі сім'ї - італійська та українська. В італійській підростав хлопчик, в українській - дівчинка. Хлопчика звали Ромуальдо Мікелліні, а дівчинку Пелагея, прізвище її невідоме. Досягнувши осмисленого віку, в повній згоді з класичним сюжетом вони покохали один одного. Тут і розгорілися справжні пристрасті, але вже між їх батьками. Справа в тому, що юнак був католиком, а дівчина - православна.

У той час, як Ромуальдо в якості купця відправився з караваном до Венеції влітку 1586, у Львові почалася епідемія чуми. Повернувшись з Італії, Ромуальдо знайшов свою Пелагею хворою. Він не залишив дівчину, доглядаючи за нею, але спроби врятувати її були марними. Відчуваючи, що смерть близька, Ромуальдо замовив два надгробки - Пелагеї й собі. Написи на них свідчили "Те, що любов навік поєднала, безсила навіть смерть роз'єднати". Поховали коханих поруч.

Через деякий час товариші нещасного, вирушивши з черговим караваном до Італії, розповіли там про це трагічне кохання. Вразливі італійці, вражені незвичайною історією, доповнили її новими подробицями з палкою уявою жителів півдня і включили в цикл своїх новел. З часом одна з них потрапила на очі Вільяму Шекспіру. Після цього він створив п'єсу "Чума на обидва ваші будинки", яка відома як "Ромео і Джульєтта".