Луцьк

Історичні


на честь 2000-ліття Різдва Христового, пам'ятний знак

Дата встановлення: 2000 рік 
Скульптор: Микола Сівак
Адреса: неподалік Свято-Покровської церкви на вулиці Данила Галицького


Інформація готується до публікації

на честь 1010-ліття заснування Волинської єпархії, пам'ятний знак

Дата встановлення:15 червня 2003 рік
Адреса: біля Покровської церкви на вулиці Данила Галицького


Інформація готується до публікації

Святому Миколаю, пам'ятний знак

Дата встановлення: 2000 рік
Скульптор: Ярослав Скакун

Адреса: Ярослав Скакун


Пам'ятний знак заступнику і покровителю Луцька Святому Миколі було урочисто відкрито 23 квітня 2000 року. Автор пам'ятника — скульптор Ярослав Скакун

Ліквідаторам аварії на ЧАЕС та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 26 квітня 1986 року

Адреса: парк «Меморіал»


Інформація готується до публікації

Жертвам московсько-кадебістських катів

Дата встановлення: 2004 рік 
Архітектор: Андрош Бідзіля 
Адреса: вул. Кафедральній


23 червня 1941 року під мурами Луцької фортеці НКВС-івці розстріляли близько чотирьох тисяч патріотів України. Монумент на честь жертв розстрілів московсько-кадебістських катів було відкрито 2004 року. Автор — архітектор Андрош Бідзіля. Монумент установлено з ініціативи Обласної Асоціації волинських незалежних письменників ім. Павла Чубинського, коштом Луцької міськради й родини Ничипоруків (Канада).

Жертвам депортації українців з етнічних земель у Польщі

Дата встановлення: 2002 рік

Адреса: парк «Меморіал»


Інформація готується до публікації

Теодорович Микола Іванович

Адреса: біля Покровської церкви


Микола Іванович Теодорович (1856 — 10 жовтня 1917) — педагог, церковний та громадський діяч, історик-краєзнавець Волині кінця XIX століття (зокрема церковної Волині); з священичого роду Волині. Належав до волинських краєзнавців II пол. XIX ст., які гуртувалися в м. Кременці навколо Волинської духовної семінарії, Волинського історико-статистичного комітету, газети «Волинські єпархіальні відомості».

Михайло Грушевський

Дата встановлення: 2002 рік
Архітектор: Андрош Бідзіля

Скульптор: Ярослав Скакун
Адреса: у центрі майдану Грушевського (перед кінотеатром «Промінь»)


Михайло Сергійович Грушевський (17 (29) вересня 1866, Холм, нині Польща — 25 листопада 1934, Кисловодськ, РРФСР) — професор історії, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, голова Центральної Ради (1917–1918), дійсний член Чеської АН (1914), ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), автор понад 2000 наукових праць.


Пам'ятник Першому президенту України, вченому-історикові та громадському діячеві М. С. Грушевському було урочисто відкрито 2002 року. Автори пам'ятника — місцеві скульптор Ярослав Скакун та архітектор Андрош Бідзіля.

Волинянам, що загинули при виконанні інтернаціонального обов'язку

Адреса: парк «Меморіал»


Інформація готується до публікації

Волинянам-солдатам останнього призову ІІ Світової війни

Адреса: парк «Меморіал»


На плиті пам'ятного знаку викарбувано напис: Синам Волині останнього воєнного призову. Вони служили в запасних військових частинах і не загинули від ворожих куль, померли від голоду і холоду у 1944–1945 рр..

«Вічна слава», меморіальний комплекс

Дата відкриття: 29 жовтня 1977 рік 
Адреса:
 парк «Меморіал»


Меморіал Вічної Слави — меморіальний комплекс у Луцьку, який увічнює пам'ять тих, хто загинув під час визволення Волині від німецько-фашистських загарбників. Комплекс має статус з пам'ятки історії та культури національного значення.

Загальна площа території меморіального комплексу — 7,5 гектара (з них 5 га зелених насаджень). Висота центрального обеліска — 40 метрів. На території комплексу розташована братська могила воїнів Великої Вітчизняної війни, де захороненні приблизно 1800 солдатів, загиблих під час визволення Луцька. Також там розташовані стіна скорботи; пам'ятний знак волинянам-солдатам останнього призову Другої світової війни; волинянам, які загинули при виконанні інтернаціонального обов'язку; жертвам депортації українців з етнічних земель у Польщі; ліквідаторам аварії на ЧАЕС та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та інші


15 січня 1976 року рішенням Виконкому Луцької міської ради в Луцьку було вирішено створити Меморіал Вічної Слави. Відкриття меморіального комплексу відбулося 29 жовтня 1977 року. На цю подію приїхав колишній командир 121-ї гвардійської стрілецької дивізії, яка визволяла Луцьк, Герой Радянського Союзу, генерал-майор Л. Д. Червоній(рос.)укр.

Під час сесії 6 грудня 2007 року депутати Луцької міськради перейменували Меморіал Вічної Слави на Меморіал Пам'яті. Згодом це рішення опротестувала прокуратура і наразі воно не виконується. В квітні 2012 року в Луцьку була ініційована комісія, яка має розібратися з процедурою перейменування Меморіалу слави на Меморіал пам'яті.

Братська могила воїнів ВВВ

Адреса: парк «Меморіал»


Карабулін Борис Миколайович народився 13 липня 1926 року в місті Вологда. З 1952 року Борис Карабулін мешкає у Луцьку. Разом із іншими волинськими митцями (І. Даньшиним, Д. Латишевим, М. Дімуном, А. Ніколаєнко, П. Сензюком) він брав активну участь у заснуванні та розбудові Товариства волинських художників – першої мистецької організації в області, а дещо пізніше (початок 1960-х років) став одним із ініціаторів формування в Луцьку художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР.


Зірку спроектував Карабулін Борис Миколайович

Борцям за волю України

Дата встановлення: 2001 рік 
Керівник проекту: ндрошем Бідзілею

Адреса: перед будівлею Волинської обласної державної адміністрації та обласної ради на Київському майдані (композиційний центр)


Бідзіля Андрош (Андрій Іванович) Яношович (15 грудня 1942, Доробратово) — заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України.

 

 


Пам'ятник-каплицю Борцям за волю України було споруджено в ході облаштування цілісного ансамблю майдану на початку 2000-х рр. (роботи тривають і наприкінці цього десятиріччя). Над проектом працювала група архітекторів та конструкторів на чолі з Андрошем Бідзілею.

Бойко Степан

Скульптор: А.Нєвєров

Адреса: вул. Лесі Українки

 


Учасник комуністичного революційному руху на Західній Україні (Скульптор А.Нєвєров).