Київ

Цікавинки


Їжачок у тумані

 

Дата встановлення: 2009 рік

Автор і установник скульптури: міська організація «Київська ландшафтна ініціатива»

Адреса: вул. Золотоворітська.

Як дістатися: найближча ст. метро Золоті ворота.



Радянський мультфільм "Їжачок у тумані" шанований багатьма дітьми, які за цей час вже встигли стати дорослими. Мультфільм "Їжачок у тумані" був знятий в 1975 році. Режисер й аніматор - Юрій Норштейн, художник-постановник - Франческа Ярбузова, сценарій Сергія Козлова. Роль Їжачка озвучувала Марія Виноградова, Ведмежати - В'ячеслав Невинний. У 2003 році за результатами опитування 140 кінокритиків та мультиплікаторів різних країн "Їжачок у тумані" було названо кращим фільмом в історії мультиплікації.

Пам'ятник Їжачку в тумані було встановлено на перетині вулиць Золотоворітської, Рейтарської й Георгіївського провулку у Києві в 2009 році. Ініціювала появу в столиці України такого авангардного пам'ятника організація Київська ландшафтна ініціатива. Автори пам'ятника - столичні умільці Володимир Колінько та Георгій Куровський, які вже кілька років облагороджують негарні пеньки в місті, вирізаючи химерних риб, котиків, Буратіно, балерину та безліч інших витворів. Основою пам'ятника став стовбур дерева, яке зіпсувалося. Було використано досить цікаву техніку при виконанні голок їжачка: пень обв'язали металевою сіткою, а в ній закріпили шурупи. Багато туристів залишають монетки в сітці, що це символізує невідомо, але, швидше за все, такий жест означає бажання зустрітися з їжачком ще раз.

Їжачок сидить на високому пеньку й тримає в руках вузлик, наче б збирається рушати в мандрівку. Він задумливо дивиться вдалечінь, на конячку. Найцікавіший момент - це назва скульптури. Пам'ятник називається "Конячка" на честь ще однієї героїні мультфільму.

Кіт Пантелеймон

Дата встановлення: 1998 рік

Будівник: міська громада

Скульптор: Богдан Мазур

Матеріал: бронза

Місце знаходження: Золотоворітський сквер, навпроти ресторану «Пантагрюель»



Пам'ятник перському коту Пантелеймону у Києві, відкритий 1998 року в Золотоворітському сквері, навпроти ресторану «Пантагрюель», де мешкав кіт. Встановлено на добровільні пожертви киян у пам'ять про тварину, що загинула під час пожежі у ресторані. Нині — один із найвідоміших і найпопулярніших пам'ятників міста.

Історія

У середині 1990-х рр. у Маргарити Січкар, відомого київського ресторатора та власниці ресторану «Пантагрюель», що знаходиться біля Золотих воріт, навпроти місця, де нині міститься пам'ятник тварині, виникла ідея  завести при ресторані кота, що став би особливістю закладу. Таким чином вже незабаром у ресторані з'явився сірий  кіт-перс Пантюша, що здобув надзвичайну популярність серед відвідувачів закладу та мешканців міста. Але одного разу у ресторані трапилася пожежа і тварина задихнулася від диму. Після цього розчулені постійні клієнти почали перераховувати гроші на відновлення ресторану. Також було вирішено замовити та встановити пам'ятник вірному коту.

Зрештою, бронзового кота встановили навпроти входу до ресторану у 1998 році. Автором пам'ятника став скульптор Богдан Мазур. У первинному вигляді на постаменті поруч із котом була пташка, але її часто спилювали охочі до сувенірів туристи, тож згодом кота лишили на самоті.

Через своєрідність пам'ятника, його часто порівнюють із всесвітньо відомим пам'ятником единбурзькому собаці Боббі, що після смерті свого хазяїна жив на його могилі до кінця своїх днів.

Легенди

З часом навколо кота Пантелеймона у Києві виникло чимало міських легенд. Найвідомішими з них є три.

Перша розповідає про Пантюшу як про кота-рятівника. Начебто у ніч, коли сталася пожежа, у приміщенні ресторану були люди і вірна тварина попередила їх про лихо, але сама не вижила.

Друга легенда оповідає, ніби Пантелеймон був улюбленцем якогось бізнесмена, і коли кіт помер, багатій за власний кошт встановив йому пам'ятник посеред центру міста.

Третя історія стверджує, що насправді пам'ятник коту Пантелеймону — це пам'ятник Бегемоту — знаменитому коту з роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита».

Пов'язують з котом і містичні речі: зокрема серед киян існує повір'я, що бажання обов'язково збудеться, якщо потриматися за хвіст кота Пантелеймона.

 

Лев-водолій

Адреса: сквер на Михайлівській площі.

Як дістатися: від ст. метро Майдан Незалежності, йти вулицею Михайлівською до перетину з вулицями Трьохсвятительська та Велика Житомирська.


Бронзова статуя Лев-водолій розташована на Михайлівській площі в Києві. Вона з’явилася в Києві на початку 70-х років, коли на Михайлівській площі було встановлено декілька копій археологічних пам’яток України. Разом із бронзовим левом на площі з’явилися Збруцький ідол та половецькі баби. Сам лев є збільшеною копією судини-водолія з археологічного музею в Переяславі-Хмельницькому. У середньовіччі такі судини використовувалися при ритуальних обрядах для обмивання рук у храмах. Також подібні речі можна було зустріти в багатьох будинках. У давні часи люди вірили в те, що водолій не просто переливає цілющу вологу, але й регулює весь вир життя. Існує легенда, якщо сісти на Льва верхи й взяти за вуха, то сповняться всі бажання. Вуха та спина у фонтана вже давно натерті.

Чоботи страхового агента, що їх він стоптав у пошуках клієнтів

Дата встановлення: 10 березня 2011

Скульптор: Петро та Андрій Озюменко

Вага: 90 кг. (один чобіт)

Розмір: 72-73 сантиметри

Матеріал: бронза

Адреса:  вул. Білоруська, 3

 


Чоботи завдовжки 80 сантиметрів. Кожен важить 90 кілограмів. Вони пройшли не одну сотню кілометрів. За задумом скульпторів - братів Озюменків - саме таке на вигляд взуття страхового агента. Увічнити його в бронзі митцям замовила одна зі столичних страхових компаній. Скульптуру майстрували чотири місяці.

Чоботі виявилися найбільшими, що їх можна примірити. Експерти записали їх до реєстру рекордів України.

Балерина

Скульптор:Костянтин Скретуцький

Адреса: недалеко від Софійської площі і станції метро "Золоті ворота" - на перехресті вулиць Стрітенської і Стрілецької.


Статуя Балерини, вирізана з липи. Балерина в пачці з металевої сітки, керамічне обличчя її трошки сумне, задумане і красиве. Руки теж з кераміки. Волосся - з рудих штучних ниток.

 Спочатку автор збирався зробити пам'ятник звичайному сірнику. Він навіть був встановлений​​. Але через декілька днів на ньому з'явилося оголошення приблизно такого змісту: «Будь ласка, зробіть тут балерину. Поруч живе заслужена балерина, їй буде дуже приємно. Спасибі ». Скульптор не залишився байдужим до прохання, так народилася статуя Балерини.

Ослик з візком

Скульптор: Констянтин Скретуцький

Матеріал: дерево

Адреса: недалеко від Софійської площі і станції метро "Золоті ворота" - на перехресті вулиць Стрітенської і Стрілецької.


Якщо повернути від Софійського собору до провулку Рильського, можна знайти ослика, що везе в маленькому візку квіти. Нехитрий на перший погляд, дерев'яний ослик змінюється влітку, коли квіти в його візку розквітають.

Літаюча корова

Cкульптор: Константин Скретуцкий

Адреса: вул. Олеся Гончара


Cкульптор Костянтин Скретуцький встановив в центрі Києва на вулиці Олеся Гончара інсталяцію під назвою "Літаюча корова". Поява корови з крилами, ширяюча над сухим деревом, була обіцяна городянам уже давно. Скульптор, який сам проводив монтаж інсталяції, розповів, що через холодну погоду і снігопад робота виявилася непростою. "Я привіз корову в розібраному вигляді, але при такій погоді склеїти її виявилося нелегко. Найскладніше було з вухами - вони ніяк не хотіли приклеюватися, замерзли", - пояснив Скретуцький. Він мав намір закінчити монтаж корови до 8 березня 2009 року, але не встиг, закінчив через тиждень.

Кіт з одноразових виделок

Скульптор: Константин Скретуцкий

Адреса: біля станції метро Золоті ворота


На одному з дерев Костянтин Скретуцький повісив свою скульптуру-кота, виготовленого з виделок. "Я хотів змусити людей посміхатися частіше, - каже київський Скульптор. - Ідея з'явилася вночі. Вранці пішов у супермаркет, купив 600 пластикових виделок. За тиждень скрутив їх між собою. Вийшов білий пухнастий кіт. "

Пам'ятник жіночій красі

Автор: Володимир Білоконь

Дата встановлення: 2010 рік

Матеріал: метал

Адреса: вул. Городецького, 8


  Відкриття цього незвичайного пам'ятника відбулося в честь Всеукраїнського Дня білизни. Скульптура - макет земної кулі, що складається з елементів жіночої нижньої білизни. За словами автора пам'ятник є символом жіночої краси, яка здатна підкорити абсолютно все на нашій планеті. Оригінальний символ жіночої краси створений з металу, його діаметр 2 м і вага 300 кг.

Недопалок

Автор: Володимир Білоконь

Рік відкриття: 2009 рік

Адреса: вул. Артема, 37/41


Своєю скульптурою «Недопалок» автор хотів привернути увагу жителів столиці до проблеми знищення зелених зон та надмірної забрудненості навколишнього середовища. Таким чином скульптор долучився до екологічного руху і до того ж у черговий раз здивував мешканців однієї з найзагадковіших вулиць Києва. Композиція являє собою чотириметровий палаючий сірник, на якому проросла гілочка із зеленим листком.

Закохані ліхтарі

Автор: Володимир Білоконь

Рік відкриття: 2009 рік

Адреса: Майдан Незалежності


Поява цього пам'ятника в самому серці столиці приурочено до Дня святого Валентина в 2009 році. Композиція «Закохані ліхтарі» являє собою лавку, на якій, обнявшись, мило сидить «електрична парочка». Автором цієї романтичної скульптури виступив відомий скульптор Володимир Білоконь, який також є творцем багатьох незвичайних пам'яток міста. На думку Володимира, призначивши побачення саме в цьому місці, закохані можуть бути впевнені, що їхні почуття ніколи не згаснуть.

Дерево зі стільцями

Автор: Володимир Білоконь

Рік відкриття: 2009 рік

Адреса: Майдан Незалежності


В 10 метрах від «Закоханих ліхтарів» можна знайти приголомшливу роботу Володимира Білоконя - дерево зі стільцями. Спочатку автор планував подарувати скульптуру ботанічному саду, однак щоб отримати можливість споглядати своє металеве творіння серед живих дерев, треба було обійти величезну кількість інстанцій і зібрати масу документів. Одному творцеві це було не під силу. А в цей час якраз знайшлася людина, яка допомогла встановити дерево, але вже на Майдані. Таким чином у самому серці столиці з'явилося ця 300-кілограмова рослина.

Ніс Миколи Гоголя

Рік встановлення: липні 2006 року

Автор: Олег Дергачов

Адреса: Андріївський узвіз, 34. 
Як дістатися: від ст. метро Почтова площа піднятися нагору на фунікулері до Михайлівської площі, потім пройти по вул. Володимирській або Трьохсвятительській до Андріївського узвозу.

 


Скульптура Ніс Гоголя розташована у Києві на Андріївському узвозі. Цей монумент присвячено носі самого письменника, але, тим не менш, він асоціюється з його твором "Ніс". Існує така думка, що одного разу М.В. Гоголь прогулювався Києвом й, на жаль, мав сильний нежить, тому всі його думки були тільки про одне - про ніс. Так й народилася ідея створити твір "Ніс". У повісті, як відомо, ніс належав майору Ковальову, й прогулювався він не Андріївським узвозом, а Невським проспектом в Петербурзі, де, до речі, встановлено брата-близнюка київського пам'ятного знака.


Київ часто стає зосередженням так званої Гоголіади. Адже саме Київ згадується як місце перебування героїв книг улюбленого письменника. Фантасмагорії гоголівського Подолу та гоголівського Дніпра продовжують жити в душах шанувальників таланту письменника. Останнім часом у столиці України регулярно проводяться Гоголь-фести. У рамках чергового подібного фестивалю на стіні будинку 34 на Андріївському узвозі й було відкрито пам'ятний знак "Ніс Гоголя". У Києві пам'ятник Носу з'явився в липні 2006 року. Офіційна назва - "Ніс Миколи Гоголя". Автор скульптури - Олег Дергачов. Він створив ескіз та фігурку носа з вусами й подарував галереї "Триптих", в якій Дергачов раніше працював.


На всьому пострадянському просторі є ще два пам'ятники за мотивами творів М.В. Гоголя. Перший пам'ятник, офіційно названий "Ніс майора Ковальова", з'явився в Санкт-Петербурзі в жовтні 1995 року. Скульптуру встановлено на фасаді будинку № 11 по проспекту Римського-Корсакова, автором проекту виступив Резо Габріадзе. У вересні 2002 року пам'ятник був вкрадений, а 1 жовтня 2003 року відновлений на колишньому місці. Ще один пам'ятник Носу було відкрито 23 травня 2008 року (наступний 2009 рік був оголошений ЮНЕСКО роком Миколи Гоголя) у будинку східного факультету Санкт-Петербурзького державного університету. Київський пам'ятник Носу досить швидко набув популярності серед корінних жителів мегаполісу та гостей міста. Всі учасники організованих екскурсій обов'язково слухають байку екскурсовода, що ніби-то, якщо потриматися за гоголівський ніс, можна повністю вилікуватися від нежиті. Кожен турист неодмінно бажає сфотографуватися поруч із Носом Гоголя.


Трамвай

Рік встановлення: 1992 рік

Скульптор: Ю.О. Кисельов

Архітектор: В.М. Собцов

Адреса: Володимирський узвіз, Поштова площа. 
Як дістатися: ст. метро Поштова площа.


Один із найбільш незвичайних пам'яток, розташованих у столиці України, - це пам'ятник першому трамваю, встановлений на Володимирському узвозі. Місце було обрано невипадково, адже саме тут було вперше пущено електричний трамвай. Ця неабияка навіть для такого великого міста, як Київ, подія, відбулося в червні 1892 року.

На період появи в Києві трамвая, в таких великих містах, як Петербург, Москва та Одеса вже діяли кінні залізні дороги, так звані конки. Проте для Києва такий варіант був не зовсім прийнятний через особливості рельєфу, який ряснів крутими горами та спусками. Навіть шести коням, впряженим у вагон, не завжди вдавалося долати круті київські підйоми. Трохи пізніше в Києві з'явилися парові трамваї, але вони теж не стали поширеним явищем. Парові трамваї сильно гриміли, диміли, випуском пара лякали коней та візників, й могли тягнути тільки один вагончик на підйомі.

В кінці 19 століття Київ, економіка якого розвивалася досить бурхливо, вимагав створення мережі регулярного міського транспорту. Київському міському управлінню було запропоновано досить революційний проект, розроблений інженером Амандом Струве, - трамвай з електричним двигуном. 14 червня 1892 року саме Аманд Струве ініціював рух трамваїв на першій півторакілометровоій лінії на Олександрівському узвозі (нинішній Володимирський узвіз). Незабаром довжина маршруту електричних трамваїв становила вже 50 км. Експлуатація електричного трамвая вже в перші місяці показала свої переваги на крутих міських вулицях. До початку 20 століття дохід від експлуатації електричної трамвайної лінії покрив не тільки всі витрати, але й збитки від експлуатацій ліній з кінною та паровою тягами.

Пам'ятник першому трамваю було встановлено в 1992 році, на честь 100-річчя київського трамвая. Скульптором виступив Ю.О. Кисельов, а архітектором В.М. Собцов.

Рояль в кущах

Дата встановлення: 27 липня 2011 рік

Автор: Костянтин Скритуцький

Адреса: на вулиці Б. Хмелькицького


На одній з центральних столичних вулиць побільшало витворів мистецтва. З нагоди 200-річчя від дня народження геніального польського композитора Фридриха Шопена, на вулиці Б. Хмелькицького встановлено пам'ятник.

Та це не звичайний пам’ятник: київський скульптор Костянтин Скритуцький виготовив музичний інструмент, на якому творив композитор – рояль, надавши йому реального розміру. І це ще не все.

Особливістю цього пам’ятника є те, що на ньому встановлені датчики руху, тож коли хтось підходить близько до скульптури – з неї починає лунати музика, автором якої, звісно, є сам Шопен. Крім того, замість молоточків і струн – тут композиція з червоних квітів, що символізує етнічне походження композитора (саме червоний є одним з двох кольорів прапору Польщі).

Прізвище ж самого композитора красується над клавішами роялю, що повністю викладений мозаїкою. Такому диву не вистачає хіба що стільчика, аби сісти та на мить відчути себе справжнім музикантом.

Місце для зведення такого монумента обрали не випадково. З одного боку тут знаходиться музична дитяча школа, а з іншого – польське посольство.

Автор композиції, що важить 2 тонни - відомий вуличний скульптор, автор таких відомих в Києві скульптур, як "Їжачок в тумані" (перетин вул. Золотоворітської та Рейтарської), "Кіт з одноразових виделок" (станція метро "Золоті ворота"), "Літаюча корова" (вул. Гончара, 47) і багатьох інших незвичайних фігур на Пейзажній алеї.

Лавочка зі стільцями

Студенти

Дата встановлення: 2003 рік

Автор:Володимир Щур

Адреса: університет «Крок»

 


Один з найбільш зворушливих і романтичних пам'яток студентству можна побачити на території київського університету економіки та права «Крок». Він створений у 2003 році.

 

Скульптура представлена у вигляді двох закоханих студентів, безтурботно сидячих при столі на гранітному постаменті за читанням підручника.

 

Чудовим доповненням композиції слугують дрібні деталі, що передають стиль життя і характер студентів. Зокрема, поруч з сидячими фігурами можна помітити відкинутий в бік рюкзак - невід'ємний атрибут студентів, кульбаба в руках закоханого хлопця і бронзовий горобчик, випадково сів на черевик дівчини. Цікаво, що моделями для даного шедевра стали не абстрактні образи, а колишні студенти університету.

Кавниця

Дата встановлення: 2010 рік

Автор: Володимир Білокінь

Адреса: Кофейня «Каффа», провулок Шевченко, 3


Найбільша столична кавомолка встановлена у кав'ярні «Каффа» навпроти Будинку-музею Т. Шевченка.

 

Виставлений зразок є копією стародавньої німецької кавомолки, купленої в Мукачеві у родини німців, що жили на Західній Україні ще до початку війни. Коли нащадки сімейства вирішили повернутися на історичну батьківщину, кавомолку вирішено було залишити в Україні.

 

Історія про пригоди кавомолки настільки надихнула господаря кав'ярні, що він доручив спорудити точну її копію вже відомому нам скульптору, який майстерно увічнив побутовий предмет.

Київські каштани

Дата встановлення: 2009 рік

Автор: Валентин Осадчий

Матеріал: бронза

Адреса: Маріїнський парк


Цей чудовий пам'ятник присвячений всім мамам і їх новонародженим чадам.

 

Скульптура виконана із бронзи та красується трипільським символом відродження-сонячною турою.

 

У день встановлення скульптури всім 89 жінкам, які стали цього дня мамами, видали сертифікати на право висадки каштана в скверику.

Льодяник на паличці

Дата встановлення: 2010 рік

Автор: Володимир Білокінь

Адреса: Бесарабська площа, 2


Два півтораметрових «льодяника», пофарбовані в апетитні кольори, красуються на Бесарабській площі перед самим входом у фестиваль-ресторацію «Диван».

 

Композиція складається з двох "льодяників" - Півника та Білочки - і виконана з кольорового металу. За словами скульптора, на спорудження подібної скульптури його надихнули колись популярні цукерки. Цукерковий пам'ятник покликаний нагадувати киянам про дитинство, а ще колись саме тут продавалися ці знамениті льодяники.

Дерев'яний Буратіно

Дата встановлення: 2008 рік

Автор: Констянтин Скретуцький

Адреса: Гончара, 57 б


Цього разу Костянтин Скретуцький виступив у ролі тата Карло.

 

Знайти Буратіно не складно - досить просто пройти в затишний скверик на вулиці Гончара, де і ховається найдовгоносіший хлопчик у світі.

Гуртожиток білих ворон

Дата встановлення: 2008 рік

Автор: Констянтин Скретуцький

Адреса: вул. Гончара 30 А


Вже поблизу Ярославового Валу скульптор влаштував на обрізку «гуртожиток білих ворон» - кілька пофарбованих у білий колір пташок сидять на дереві.

 

Дуже актуальна ідея зібрати разом всіх білих ворон, щоб вони перестали відчувати себе ізгоями і не пропадали поодинці, і не клювали один одного, і жили дружно!

 

Ось вони всі разом і зібралися, принаймні, у цій версії вуличної скульптури! Шпакова-сквош явно замала, але білим не звикати тулитися, в тісноті та не в образі. Правда, одна біла ворона все одно наверх вилізла, як не крути, знайдеться хтось, хто головніший.